розкарячений

розкаря́чений

-а, -е, розм.

1》 Незграбно вигнутий, розчепірений.

2》 Те саме, що розкарякуватий 2).

Значення в інших словниках

1. розкарячений — розкаря́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкарячений — див. карячкуватий; кривий  Словник синонімів Вусика
3. розкарячений — РОЗКАРЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений. Верби над шляхом були схожі на довгі руки, що вирвались із нетрів і закам'яніли – холодні, мертві, з розкаряченими пальцями (С.  Словник української мови у 20 томах
4. розкарячений — РОЗКАРЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений. Верби над шляхом були схожі на довгі руки, що вирвались із нетрів і закам’яніли — холодні, мертві, з розкаряченими пальцями (Скл.  Словник української мови в 11 томах