розкарячений
розкаря́чений
-а, -е, розм.
1》 Незграбно вигнутий, розчепірений.
2》 Те саме, що розкарякуватий 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкарячений — розкаря́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розкарячений — див. карячкуватий; кривий Словник синонімів Вусика
- розкарячений — РОЗКАРЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений. Верби над шляхом були схожі на довгі руки, що вирвались із нетрів і закам'яніли – холодні, мертві, з розкаряченими пальцями (С. Словник української мови у 20 томах
- розкарячений — РОЗКАРЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений. Верби над шляхом були схожі на довгі руки, що вирвались із нетрів і закам’яніли — холодні, мертві, з розкаряченими пальцями (Скл. Словник української мови в 11 томах