розкарячений

розкаря́чений

-а, -е, розм.

1》 Незграбно вигнутий, розчепірений.

2》 Те саме, що розкарякуватий 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкарячений — розкаря́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкарячений — див. карячкуватий; кривий Словник синонімів Вусика
  3. розкарячений — РОЗКАРЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений. Верби над шляхом були схожі на довгі руки, що вирвались із нетрів і закам'яніли – холодні, мертві, з розкаряченими пальцями (С. Словник української мови у 20 томах
  4. розкарячений — РОЗКАРЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений. Верби над шляхом були схожі на довгі руки, що вирвались із нетрів і закам’яніли — холодні, мертві, з розкаряченими пальцями (Скл. Словник української мови в 11 томах