розкарякуватий
розкаря́куватий
-а, -е, розм.
1》 Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги).
|| З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину).
|| З вигнутими, незграбно розчепіреними клешнями (про ракоподібних).
|| Який має незграбну форму, неоковирний (про предмети).
2》 З коротким стовбуром, який має вигнуте розгалуження гілок і коріння (про дерева).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкарякуватий — розкаря́куватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- розкарякуватий — див. карячкуватий; кривий; розлогий Словник синонімів Вусика
- розкарякуватий — РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (С. Добровольський); // З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину). Словник української мови у 20 томах
- розкарякуватий — КРИВОНО́ГИЙ прикм. (який має криві ноги); КАРЯЧКОНО́ГИЙ розм., КАРЯЧКУВА́ТИЙ (КАРАЧКУВА́ТИЙ) розм., КАРАКА́ТИЙ розм., КАРАКУВА́ТИЙ розм., РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ розм. (з кривими, розкаряченими ногами; про ноги — криві, широко розставлені). Словник синонімів української мови
- розкарякуватий — Розкаря́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкарякуватий — РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (Добр., Очак. розмир, 1965, 5); // З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину). Словник української мови в 11 томах