розкарякуватий
КРИВОНО́ГИЙ прикм. (який має криві ноги); КАРЯЧКОНО́ГИЙ розм., КАРЯЧКУВА́ТИЙ (КАРАЧКУВА́ТИЙ) розм., КАРАКА́ТИЙ розм., КАРАКУВА́ТИЙ розм., РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ розм. (з кривими, розкаряченими ногами; про ноги — криві, широко розставлені). Драчеві коні все літо паслися у балці біля ставка. Стеріг їх кривоногий Свирид, озброєний від вовків мушкетом (П. Панч); Замість лав якісь кривоногі ослінчики (Панас Мирний); Карпо — низенький, карячконогий, метко скочив з воза (Г. Косинка); Убогість оратаєва прозирала і в його нужденній одежині, і в конячині, черевастій, карячконогій (П. Загребельний); Йому вслід дріботів карачкуватий урядник (В. Кучер); Високий каракатий бандит, граючись куцим втинком, впритул підійшов до Варчука (М. Стельмах); Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (С. Добровольський).
Значення в інших словниках
- розкарякуватий — розкаря́куватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- розкарякуватий — див. карячкуватий; кривий; розлогий Словник синонімів Вусика
- розкарякуватий — -а, -е, розм. 1》 Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). || З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину). || З вигнутими, незграбно розчепіреними клешнями (про ракоподібних). || Який має незграбну форму, неоковирний (про предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкарякуватий — РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (С. Добровольський); // З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину). Словник української мови у 20 томах
- розкарякуватий — Розкаря́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкарякуватий — РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (Добр., Очак. розмир, 1965, 5); // З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину). Словник української мови в 11 томах