1. Словник української мови в 11 томах

розкарякуватий

РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ, а, е, розм.

1. Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги).

Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (Добр., Очак. розмир, 1965, 5);

// З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину).

Козаков у своїх трофейних чоботях з широкими, низькими халявами, в яких він здавався трохи розкарякуватим, ішов, ступаючи на п’яти (Гончар, І, 1954, 5);

// З вигнутими, незграбно розчепіреними клешнями (про ракоподібних).

— Так, так,— улесливо киває головою Анкулія.— Мов рак той розкарякуватий… Ви бачили його десь? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 324);

// Який має незграбну форму, неоковирний (про предмети).

Торохтить шляхом з города через село якась машина,.. низька, розкарякувата (Мирний, IV, 1955, 242);

Олег спускався в носову частину корабля.. Несподівано натрапив ногою внизу біля борту на якусь розкарякувату річ (Ле, Клен. лист, 1960, 169).

2. З коротким стовбуром, який має вигнуте розгалуження гілок і коріння (про дерева).

Вище, над урвищем, теребиться плазом розкарякувата груша, розставивши в боки своє пазуристе гілля (Кол., На фронті.., 1959, 41);

Одлетить [синичка] швиденько і, знов дзенькаючи, починає стрибать по товстелезній гілляці старої розкарякуватої яблуні (Рильський, Бабине літо, 1967, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкарякуватий — розкаря́куватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкарякуватий — див. карячкуватий; кривий; розлогий Словник синонімів Вусика
  3. розкарякуватий — -а, -е, розм. 1》 Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). || З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину). || З вигнутими, незграбно розчепіреними клешнями (про ракоподібних). || Який має незграбну форму, неоковирний (про предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розкарякуватий — РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (С. Добровольський); // З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину). Словник української мови у 20 томах
  5. розкарякуватий — КРИВОНО́ГИЙ прикм. (який має криві ноги); КАРЯЧКОНО́ГИЙ розм., КАРЯЧКУВА́ТИЙ (КАРАЧКУВА́ТИЙ) розм., КАРАКА́ТИЙ розм., КАРАКУВА́ТИЙ розм., РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ розм. (з кривими, розкаряченими ногами; про ноги — криві, широко розставлені). Словник синонімів української мови
  6. розкарякуватий — Розкаря́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)