розклекотаний

розклеко́таний

-а, -е.

1》 Який розклекотався (у 1 знач.).

2》 перен. Який розклекотався (у 2 знач.).

|| Схожий на клекіт.

Значення в інших словниках

1. розклекотаний — розклеко́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розклекотаний — РОЗКЛЕКО́ТАНИЙ, а, е. 1. Який розклекотався (у 1 знач.). Вся зала горить і кипить, мов розклекотана поверхня озера (І. Франко); Настася зрозуміла, яку нагоду втратила вона ще на морі, зрозуміла й пошкодувала.  Словник української мови у 20 томах
3. розклекотаний — РОЗКЛЕКО́ТАНИЙ, а, е. 1. Який розклекотався (у 1 знач.). Вся зала горить і кипить, мов розклекотана поверхня озера (Фр., VI, 1951, 225). 2. перен. Який розклекотався (у 2 знач.); // Схожий на клекіт.  Словник української мови в 11 томах