розклекотаний

РОЗКЛЕКО́ТАНИЙ, а, е.

1. Який розклекотався (у 1 знач.).

Вся зала горить і кипить, мов розклекотана поверхня озера (Фр., VI, 1951, 225).

2. перен. Який розклекотався (у 2 знач.);

// Схожий на клекіт.

Розклекотаний, безладний гомін б’ється понад столом, кожен з тих, що п’ють, розповідає мовби сам до себе (Загреб., Диво, 1968, 384).

Значення в інших словниках

1. розклекотаний — розклеко́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розклекотаний — -а, -е. 1》 Який розклекотався (у 1 знач.). 2》 перен. Який розклекотався (у 2 знач.). || Схожий на клекіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розклекотаний — РОЗКЛЕКО́ТАНИЙ, а, е. 1. Який розклекотався (у 1 знач.). Вся зала горить і кипить, мов розклекотана поверхня озера (І. Франко); Настася зрозуміла, яку нагоду втратила вона ще на морі, зрозуміла й пошкодувала.  Словник української мови у 20 томах