розколення

розко́лення

-я, с.

Дія за знач. розколювати.

Значення в інших словниках

1. розколення — розко́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розколення — РОЗКО́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розко́лювати. Вивчення іноземної мови як навчального предмету у вузі, як мiнiмум, повинне допомагати тому, щоб навколишнє середовище явилося перед молодим поколiнням в єдностi, злагодi та спокоi...  Словник української мови у 20 томах
3. розколення — РОЗКО́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розко́лювати.  Словник української мови в 11 томах