розкочування

розко́чування

-я, с.

Дія за знач. розкочувати.

Значення в інших словниках

1. розкочування — розко́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розкочування — РОЗКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́чувати. Розкочування проводів по трасі провадять способом змотування проводу при обертанні барабана навколо вала (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розкочування — РОЗКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́чувати. Розкочування проводів по трасі провадять способом змотування проводу при обертанні барабана навколо вала (Довідник сіль. будівельника, 1956, 227).  Словник української мови в 11 томах