Словник української мови в 11 томах

розкочування

РОЗКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́чувати.

Розкочування проводів по трасі провадять способом змотування проводу при обертанні барабана навколо вала (Довідник сіль. будівельника, 1956, 227).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкочування — розко́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розкочування — -я, с. Дія за знач. розкочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкочування — РОЗКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́чувати. Розкочування проводів по трасі провадять способом змотування проводу при обертанні барабана навколо вала (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах