Великий тлумачний словник сучасної мови

розкричатися

розкрича́тися

-чуся, -чишся, док.

1》 Почати дуже кричати; підняти крик.

2》 Почати лаятися, сваритися, говорити з надмірною гарячковістю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розкричатися — розкрича́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкричатися — див. кричати  Словник синонімів Вусика
  3. розкричатися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Почати дуже кричати; зчинити крик. А тут, дивись, дитина розкричиться, візьмеш його погодувати... (Панас Мирний); У селі розкричалися півні, Сонце стало якраз на обід! (М. Шпак); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. розкричатися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розкричатися — Розкрича́тися, -чу́ся, -чи́шся, -ча́ться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розкричатися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Почати дуже кричати; підняти крик. А тут, дивись, дитина розкричиться, візьмеш його погодувати… (Мирний, І, 1954, 92); У селі розкричалися півні, Сонце стало якраз на обід! (Шпак, Вибр., 1952, 100); *Образно.  Словник української мови в 11 томах