розлазитися

розла́зитися

-иться і рідко розлізатися, -ається, недок., розлізтися, -зеться, док.

1》 Лізти, повзти в різні боки; розповзатися.

|| розм. Повільно розходитися в різні боки на певному просторі.

|| Розростаючись, стелитися, розстилатися по поверхні чого-небудь (про рослини).

2》 перен., розм. Втрачати виразність форм, окреслення; розпливатися.

|| Втрачаючи чіткість, ставати неясним, невиразним (про спогади, думки і т. ін.).

3》 Руйнуватися, розвалюватися.

|| Розриватися від довгого користування (про одяг, взуття і т. ін.).

4》 перен., розм. Розходитися в різні місця.

|| Переставати бути разом, розходячись або роз'їжджаючись в різні місця.

Значення в інших словниках

1. розлазитися — розла́зитися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розлазитися — див. лізти; повзти  Словник синонімів Вусика
3. розлазитися — РОЗЛА́ЗИТИСЯ, иться і рідко РОЗЛІЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗЛІ́ЗТИСЯ, зеться, док. 1. Лізти, повзти в різні боки; розповзатися. Віджили хрущі в хлоп'ячих руках, розлазяться, літають, бринять, немов рій бджіл снується коло дуба (С.  Словник української мови у 20 томах
4. розлазитися — РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
5. розлазитися — РОЗЛА́ЗИТИСЯ, иться і рідко РОЗЛІЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗЛІ́ЗТИСЯ, зеться, док. 1. Лізти, повзти в різні боки; розповзатися. Віджили хрущі в хлоп’ячих руках, розлазяться, літають, бринять, немов рій бджіл снується коло дуба (Ков., Світ..  Словник української мови в 11 томах
6. розлазитися — Розла́зитися, -жуся, -зишся сов. в. розлізтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Разлѣзаться, разлѣзтьcя, разойтись. Розлізлись як руді миші. Ном. № 1880. 2) Расползаться, расползтись, порваться. Треба йти на ярмарок, а чоботи зовсім розлізлись. Левиц. І. 74.  Словник української мови Грінченка