розламувати

розла́мувати

-ую, -уєш, недок., розламати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Ламаючи, ділити що-небудь; переламувати.

|| Ламаючи в кількох чи багатьох місцях, ділити, дробити на частини, шматки що-небудь.

2》 Руйнувати, розбивати що-небудь.

|| розм. Псувати, робити непридатним для використання що-небудь.

3》 перев. недок., тільки 3 ос., розм. Викликати ломоту, біль (у кістках, суглобах, м'язах).

|| безос.

4》 розм. Розправляти, розминати (кінцівки, частини тіла), розвивати за допомогою рухів гнучкість (кінцівок, частин тіла).

Значення в інших словниках

1. розламувати — розла́мувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розламувати — Ламати, ломити, переламувати, переломлювати; (скриню) розбивати; (тіло руханкою) ЖМ. розминати, розрахувати.  Словник синонімів Караванського
3. розламувати — див. ламати  Словник синонімів Вусика
4. розламувати — РОЗЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Ламаючи, ділити що-небудь; переламувати. Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той .. розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (М.  Словник української мови у 20 томах
5. розламувати — ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев.  Словник синонімів української мови
6. розламувати — Розла́мувати, -мую, -муєш; розлама́ти, -ма́ю, -ма́єш і (див.) розло́млювати, розломи́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розламувати — РОЗЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Ламаючи, ділити що-небудь; переламувати. Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той..  Словник української мови в 11 томах
8. розламувати — Розламувати, -мую, -єш сов. в. розлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Разламывать, разломать.  Словник української мови Грінченка