Великий тлумачний словник сучасної мови

розледащіти

розледащі́ти

і рідко розледачіти, -ію, -ієш, док.

Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися.

|| розм. Стати нестриманим у своїх діях, вчинках, у поведінці; розбеститися, розпуститися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розледащіти — розледащі́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розледащіти — див. лінитися  Словник синонімів Вусика
  3. розледащіти — РОЗЛЕДАЩІ́ТИ і рідко РОЗЛЕДАЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. Ото, серце, од того часу він так розледащів, що й за роботу не візьметься (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. розледащіти — Розледащі́ти, -щі́ю, -щі́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розледащіти — РОЗЛЕДАЩІ́ТИ і рідко РОЗЛЕДАЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. Ото, серце, од того часу він так розледащів, що й за роботу не візьметься (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  6. розледащіти — Розледащіти, -щію, -єш гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів. Кв. II. 298.  Словник української мови Грінченка