гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів. Кв. II. 298.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
розледащіти —
розледащі́ти дієслово доконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
розледащіти —
див. лінитися
Словник синонімів Вусика
розледащіти —
і рідко розледачіти, -ію, -ієш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. || розм. Стати нестриманим у своїх діях, вчинках, у поведінці; розбеститися, розпуститися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розледащіти —
РОЗЛЕДАЩІ́ТИ і рідко РОЗЛЕДАЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. Ото, серце, од того часу він так розледащів, що й за роботу не візьметься (І.
Словник української мови у 20 томах
розледащіти —
Розледащі́ти, -щі́ю, -щі́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розледащіти —
РОЗЛЕДАЩІ́ТИ і рідко РОЗЛЕДАЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. Ото, серце, од того часу він так розледащів, що й за роботу не візьметься (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах