розмагнічувати

розмагні́чувати

-ую, -уєш, недок., розмагнітити, -ічу, -ітиш, док., перех.

1》 Позбавляти яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін. магнітних властивостей. Розмагнічувати металеву голку.

2》 перен., розм. Викликати в кого-небудь стан бездіяльності, безвольності, пасивності; позбавляти когось активності, енергії.

Значення в інших словниках

1. розмагнічувати — розмагні́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розмагнічувати — РОЗМАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., що, рідше кого. 1. що. Позбавляти яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін. магнітних властивостей. Розмагнічувати металеву голку. 2. кого, перен., розм.  Словник української мови у 20 томах
3. розмагнічувати — РОЗМАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. 1. Позбавляти яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін. магнітних властивостей. Розмагнічувати металеву голку. 2. перен., розм.  Словник української мови в 11 томах