розмай

розма́й

-ю, ч., нар.-поет.

1》 Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.).

2》 Приворотне, чарівне зілля.

Розмай-зілля — те саме, що розмай 2.

Розмай-коса етн. — брат нареченої, який розплітає їй косу.

Значення в інших словниках

1. розмай — розма́й іменник чоловічого роду буйна зелень; зілля  Орфографічний словник української мови
2. розмай — див. багато; зелень; різний  Словник синонімів Вусика
3. розмай — РОЗМА́Й, ю, ч., нар.-поет. 1. Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.). Краще йди в темний гай, у зелений розмай, Або в поле, де вітер гуляє, На дозвіллі із лихом собі розмовляй (Леся Українка); Навколо був ясний розмай і радісна теплінь (М.  Словник української мови у 20 томах
4. розмай — РОЗМА́Й, ю, ч., нар.-поет. 1. Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.). Краще йди в темний гай, у зелений розмай, Або в поле, де вітер гуляє, На дозвіллі із лихом собі розмовляй (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. розмай — Розмай, -маю м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю.  Словник української мови Грінченка