розмоклий

розмо́клий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до розмокнути і розмокти.

Значення в інших словниках

1. розмоклий — розмо́клий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розмоклий — див. мокрий  Словник синонімів Вусика
3. розмоклий — РОЗМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розмо́кнути, розмо́кти. Розмокла від дощів земля; // у знач. прикм. Несучи на коромислі коновки з водою, вона твердо ступала по розмоклій глині босими, червоними ногами (І. Франко); Понура, нажахана юрба ..  Словник української мови у 20 томах
4. розмоклий — ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт...  Словник синонімів української мови
5. розмоклий — РОЗМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розмо́кнути, розмо́кти. Несучи на коромислі коновки з водою, вона твердо ступала по розмоклій глині босими, червоними ногами (Фр., І, 1955, 82); Понура, нажахана юрба ..  Словник української мови в 11 томах