розмоклий
РОЗМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розмо́кнути, розмо́кти.
Несучи на коромислі коновки з водою, вона твердо ступала по розмоклій глині босими, червоними ногами (Фр., І, 1955, 82);
Понура, нажахана юрба .. поволеньки, моторошно просувається розмоклими, розбаюреними стернями, ріллями (Коз., Листи.., 1967, 65).
Словник української мови (СУМ-11)