розмічений

розмі́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розмітити.

|| розмічено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розмічений — розмі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розмічений — РОЗМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмі́тити. АКВАДРОМ – акваторія, як правило, незначної глибини, де розмічені й позначені буйками дистанції для змагань із судномоделізму (з наук. літ.); // розмі́чено, безос. пред. Чітко, як на військових картах, розмічено площі для кожної ланки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розмічений — РОЗМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмі́тити; // розмі́чено, безос. присудк. сл. Чітко, як на військових картах, розмічено площі для кожної ланки (Рад. Укр., 4.ХІІ 1961, 2).  Словник української мови в 11 томах