Великий тлумачний словник сучасної мови

розпарений

розпа́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розпарити.

|| розпарено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпарений — розпа́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розпарений — РОЗПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпа́рити. Криничани обганяли подорожніх, що перепочивали край шляху... Все такі ж нужденні, обшарпані, розпарені далекою ходьбою... (О. Гончар); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпарений — Розпа́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпарений — РОЗПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпа́рити. Баба Федора ставила гірчичники, прикладала старому до грудей клунок з розпареними висівками (Донч.  Словник української мови в 11 томах