розстанова

розстано́ва

-и, ж., діал.

Розстановка.

Значення в інших словниках

1. розстанова — розстано́ва іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розстанова — РОЗСТАНО́ВА, и, ж., діал. Розставляння. І що він більше дивився, то не бачив в обрисах дитини своїх власних рисок. Хоча дитина білява, але лоб, ніс і розстанова очей, злам губ, рот, підборіддя зовсім не котовське: усе якесь витончене, чиєсь інше. Він запитував про це Тодорку (Б. Харчук).  Словник української мови у 20 томах
3. розстанова — РОЗСТАНО́ВА, и, ж., діал. Розстановка.  Словник української мови в 11 томах