розстроєний

розстро́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розстроїти.

|| розстроєно, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розстроєний — розстро́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розстроєний — РОЗСТРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розстро́їти. Ввечері сиджу за роялем і граю. Трошечки, трошечки розстроєний рояль (М. Рильський); Він боявся власного нутра, власної душі, розстроєної вчорашніми враженнями та рефлексіями (І.  Словник української мови у 20 томах
3. розстроєний — РОЗСТРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розстро́їти. Ввечері сиджу за роялем і граю. Трошечки, трошечки розстроєний рояль (Рильський, Бабине літо, 1967, 61); Він боявся власного нутра, власної душі, розстроєної вчорашніми враженнями та рефлексіями (Фр.  Словник української мови в 11 томах