розстрілюваний
розстрі́люваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. ч. до розстрілювати 1-3).
|| у знач. ім. розстрілюваний, -ного, ч.; розстрілювана, -ної, ж. Людина, яку розстрілюють.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозстрі́люваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. ч. до розстрілювати 1-3).
|| у знач. ім. розстрілюваний, -ного, ч.; розстрілювана, -ної, ж. Людина, яку розстрілюють.
Великий тлумачний словник сучасної української мови