розстріл
ро́зстріл
-у, ч.
1》 Дія за знач. розстрілювати, розстріляти 1-3).
|| Смертна кара, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї.
2》 спец. Пошкодження каналу ствола вогнепальної зброї (від довгого користування, частої стрільби).
3》 спец. Розпірка в рудному кріпленні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови