розстібнутий

розсті́бнутий

-а, -е, рідко.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розстібнути.

2》 у знач. прикм. Те саме, що розстебнутий 2), 3)

Значення в інших словниках

1. розстібнутий — розсті́бнутий 1 дієприкметник від: розстібнути рідко розсті́бнутий 2 прикметник з роз'єднаними, нескріпленими застібками; такий, у якого незастебнутий, розхристаний одяг — розм. рідко  Орфографічний словник української мови
2. розстібнутий — РОЗСТІ́БНУТИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до розстібну́ти. Шинель на Сергію була розстібнута (О. Гуреїв). 2. у знач. прикм. Те саме, що розсте́бнутий 2, 3. Зігрітий спогадами, Семен немов не помічає, як рвучко вітер метляє полами його розстібнутого кожушка (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
3. розстібнутий — РОЗСТІ́БНУТИЙ, а, е, рідко, 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розстібну́ти. Шинель на Сергію була розстібнута (Гур., Новели, 1951, 114). 2. у знач. прикм. Те саме, що розсте́бнутий 2...  Словник української мови в 11 томах