розсічення

розсі́чення

-я, с.

Дія за знач. розсікти, розсікати.

Значення в інших словниках

1. розсічення — розсі́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розсічення — РОЗСІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́кти і розсі́ктися. Розроблено методику часткового розсічення прозорої оболонки ооцитів корів, яка не потребує використання мікроманіпулятора (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. розсічення — РОЗСІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́кти, розсіка́ти.  Словник української мови в 11 томах