розтолочений

розтоло́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтолочити.

Значення в інших словниках

1. розтолочений — розтоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розтолочений — РОЗТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до розтолочи́ти. Нам було жаль покидати ці розтолочені копитами поля, що споконвіку годували нас хлібом (Р. Федорів); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах