Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
розтолочити —
розтолочи́ти дієслово доконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
розтолочити —
РОЗТОЛОЧИ́ТИ див. розтоло́чувати.
Словник української мови у 20 томах
розтолочити —
РОЗТОПТА́ТИ (топчучи, знищити), СТОПТА́ТИ, РОЗТОВКТИ́, РОЗТОЛОЧИ́ТИ діал. — Недок.: розто́птувати, сто́птувати, розто́вкувати. Павло розтоптав чоботом недопалок (Григір Тютюнник); Стала баба куріпочку заганяти.
Словник синонімів української мови
розтолочити —
РОЗТОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док., перех., діал. Розтоптати. — А щоби вас!.. З дороги, бо розтолочу! (Фр., III, 1950, 147); Назустріч нам він звівся і, кинувши недокурок, розтолочив його босою ногою (Смолич, І, 1947, 159).
Словник української мови в 11 томах