розтривожувати

розтриво́жувати

-ую, -уєш, недок., розтривожити, -жу, -жиш, док., перех.

1》 Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось.

|| Сповнювати тривогою, неспокоєм, хвилюванням (душу, серце).

2》 Приводити в рух, дію, виводити зі стану спокою, нерухомості.

|| перен. Посилювати прояв чого-небудь.

3》 розм. Торкаючись хворого місця, уражати його.

|| Посилювати чим-небудь відчуття болю.

Значення в інших словниках

1. розтривожувати — розтриво́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розтривожувати — РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. 1. кого. Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось. [Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (І.  Словник української мови у 20 томах
3. розтривожувати — ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого...  Словник синонімів української мови
4. розтривожувати — РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Викликати в кому-небудь тривогу, неспокій, хвилювати когось. [Горпина:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах