розтроюджений
розтрою́джений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розтроюдити.
2》 у знач. прикм. Те саме, що роз'ятрений 3).
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозтрою́джений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розтроюдити.
2》 у знач. прикм. Те саме, що роз'ятрений 3).
Великий тлумачний словник сучасної української мови