Великий тлумачний словник сучасної мови

розхвалений

розхва́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розхвалити.

|| розхвалено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розхвалений — розхва́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розхвалений — РОЗХВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розхвали́ти; // у знач. прикм. [Антей:] Дивись, Нерісо, сей вінець єдиний здобув я за життя, та він дорожчий від всіх твоїх розхвалених тріумфів (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. розхвалений — Розхва́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розхвалений — РОЗХВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розхвали́ти; // У знач. прикм. [Антей:] Дивись, Нерісо, сей вінець єдиний здобув я за життя, та він дорожчий від всіх твоїх розхвалених тріумфів (Л. Укр., III, 1952, 443).  Словник української мови в 11 томах