розхвалений
РОЗХВА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розхвали́ти;
// у знач. прикм.
[Антей:] Дивись, Нерісо, сей вінець єдиний здобув я за життя, та він дорожчий від всіх твоїх розхвалених тріумфів (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗХВА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розхвали́ти;
// у знач. прикм.
[Антей:] Дивись, Нерісо, сей вінець єдиний здобув я за життя, та він дорожчий від всіх твоїх розхвалених тріумфів (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)