розчахнутий

розча́хнутий

розчахнений, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розчахнути.

|| розчахнуто, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Який розколовся, розщепився на частини (про дерева, гілки і т. ін.).

3》 у знач. прикм. Широко, навстіж відчинений.

Значення в інших словниках

1. розчахнутий — розча́хнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розчахнутий — РОЗЧА́ХНУТИЙ, РОЗЧА́ХНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розчахну́ти. Дуплиста верба, колись давно розчахнута громом, .. росла, зацвітала щовесни (В.  Словник української мови у 20 томах
3. розчахнутий — РОЗЧА́ХНУТИЙ (про дерева, гілки тощо — який розчахнувся, розколовся на частини); РОЗЧА́ХНЕНИЙ, РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛОТИЙ.  Словник синонімів української мови
4. розчахнутий — РОЗЧА́ХНУТИЙ, РОЗЧА́ХНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розчахну́ти. Дуплиста верба, колись давно розчахнута громом,.. росла, зацвітала щовесни (Кучер, Прощай.., 1957, 74); // розча́хнуто, безос. присудк. сл. *Образно. — Товариші,..  Словник української мови в 11 томах