1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розчахнутий

розча́хнутий

розчахнений, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розчахнути.

|| розчахнуто, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Який розколовся, розщепився на частини (про дерева, гілки і т. ін.).

3》 у знач. прикм. Широко, навстіж відчинений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчахнутий — розча́хнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розчахнутий — РОЗЧА́ХНУТИЙ, РОЗЧА́ХНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розчахну́ти. Дуплиста верба, колись давно розчахнута громом, .. росла, зацвітала щовесни (В. Словник української мови у 20 томах
  3. розчахнутий — РОЗЧА́ХНУТИЙ (про дерева, гілки тощо — який розчахнувся, розколовся на частини); РОЗЧА́ХНЕНИЙ, РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛОТИЙ. Словник синонімів української мови
  4. розчахнутий — РОЗЧА́ХНУТИЙ, РОЗЧА́ХНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розчахну́ти. Дуплиста верба, колись давно розчахнута громом,.. росла, зацвітала щовесни (Кучер, Прощай.., 1957, 74); // розча́хнуто, безос. присудк. сл. *Образно. — Товариші,.. Словник української мови в 11 томах