розчахнутий
РОЗЧА́ХНУТИЙ, РОЗЧА́ХНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розчахну́ти.
Дуплиста верба, колись давно розчахнута громом, .. росла, зацвітала щовесни (В. Кучер);
Вийшла Марія в теплій вовняній хустці і в куфайці, поли якої були розчахнуті на високім банякуватім животі. Вона була вагітна (В. Дрозд);
Сиділа [Маргарита] на чавунному поруччі балкона, стуляючи двома пальцями правиці ноги розчахненого внизу плаття (В. Дрозд);
* Образно. Від надмірної напруги нерви Андрієві притупіли, до того ж він був морально вбитий, внутрішньо розчахнений (І. Багряний);
// розча́хнуто, безос. пред.
* Образно. Коли зерно надії буде розчахнуто мечем гріхів, з'єднай його волею Твоєю, Вседержателю, дуже скріпи (І. Драч).
2. у знач. прикм. Який розколовся, розщепився на частини (про дерева, гілки і т. ін.).
Чумаченко побіг яром. Він добре знав місцевість, і за кілька хвилин опинився біля розчахнутої верби (Григорій Тютюнник);
Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом, знайшов потрібні мені папірці (Ю. Збанацький);
Десь близько хрусне під вагою снігу розчахнена гілка – і вже Федоренко, а за ним і всі бійці насторожилися (Я. Качура).
3. у знач. прикм. Широко, навстіж відчинений.
З вулиці в розчахнуту хвіртку ринув натовп (Ю. Смолич);
Вливається натовп в розчахнуті двері (Л. Первомайський);
// перен., рідко. Широко розставлений (про руки, ноги і т. ін.).
В гарячці губ, в нестямі тіла, В шалу розчахнутих колін слова безстидні шепотіла [Гелена] маячим шепотом молінь (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- розчахнутий — розча́хнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розчахнутий — розчахнений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розчахнути. || розчахнуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який розколовся, розщепився на частини (про дерева, гілки і т. ін.). 3》 у знач. прикм. Широко, навстіж відчинений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчахнутий — РОЗЧА́ХНУТИЙ (про дерева, гілки тощо — який розчахнувся, розколовся на частини); РОЗЧА́ХНЕНИЙ, РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛОТИЙ. Словник синонімів української мови
- розчахнутий — РОЗЧА́ХНУТИЙ, РОЗЧА́ХНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розчахну́ти. Дуплиста верба, колись давно розчахнута громом,.. росла, зацвітала щовесни (Кучер, Прощай.., 1957, 74); // розча́хнуто, безос. присудк. сл. *Образно. — Товариші,.. Словник української мови в 11 томах