Великий тлумачний словник сучасної мови

розчищений

розчи́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розчистити.

|| розчищено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розчищений — розчи́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розчищений — РОЗЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчи́стити. Подвір'я діда розчищене від снігу і притрушене сухим очеретом (М. Стельмах); Липтак помітив розчищену сокирою доріжку, що вела в кущі (М. Томчаній); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. розчищений — Розчи́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розчищений — РОЗЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчи́стити. Подвір’я діда розчищене від снігу і притрушене сухим очеретом (Стельмах, II, 1962, 259); Липтак помітив розчищену сокирою доріжку, що вела в кущі (Томч., Готель..  Словник української мови в 11 томах