розчищений
розчи́щений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розчистити.
|| розчищено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчищений — розчи́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розчищений — РОЗЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчи́стити. Подвір'я діда розчищене від снігу і притрушене сухим очеретом (М. Стельмах); Липтак помітив розчищену сокирою доріжку, що вела в кущі (М. Томчаній); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- розчищений — Розчи́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розчищений — РОЗЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчи́стити. Подвір’я діда розчищене від снігу і притрушене сухим очеретом (Стельмах, II, 1962, 259); Липтак помітив розчищену сокирою доріжку, що вела в кущі (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах