1. Словник української мови у 20 томах

розчищений

РОЗЧИ́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розчи́стити.

Подвір'я діда розчищене від снігу і притрушене сухим очеретом (М. Стельмах);

Липтак помітив розчищену сокирою доріжку, що вела в кущі (М. Томчаній);

// у знач. прикм.

Юра погордливо обминає гуртки і групки дівчаток, що тихо і чинно розсілися по ослонах на розчищених алеях парку (Ю. Смолич);

// розчи́щено, безос. пред.

Попід глинищем, серед колючих хащів [хащ] та червонястого бур'яну, що росте на солонці, розчищено невеличку нивку (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчищений — розчи́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розчищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчистити. || розчищено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчищений — Розчи́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розчищений — РОЗЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчи́стити. Подвір’я діда розчищене від снігу і притрушене сухим очеретом (Стельмах, II, 1962, 259); Липтак помітив розчищену сокирою доріжку, що вела в кущі (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах