розізлений
розі́злений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розізлити.
2》 у знач. прикм.Який розізлився, перебуває у стані роздратування.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозі́злений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розізлити.
2》 у знач. прикм.Який розізлився, перебуває у стані роздратування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови