розімкнутий

розі́мкнутий

розімкнений, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розімкнути.

|| розімкнуто, розімкнено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розімкнутий — розі́мкнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розімкнутий — РОЗІ́МКНУТИЙ, РОЗІ́МКНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розімкну́ти. Двері були розімкнені; // у знач. прикм. Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (М.  Словник української мови у 20 томах
3. розімкнутий — РОЗІ́МКНУТИЙ, РОЗІ́МКНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розімкну́ти; // У знач. прикм. Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах