розімкнутий

РОЗІ́МКНУТИЙ, РОЗІ́МКНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розімкну́ти;

// У знач. прикм.

Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (Стельмах, Хліб.., 1959, 16);

Картину, цілком аналогічну механічним коливанням, являють собою коливання електричного струму в розім-кненому колі (Курс мат. анал., II, 1956, 294).

Значення в інших словниках

1. розімкнутий — розі́мкнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розімкнутий — розімкнений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розімкнути. || розімкнуто, розімкнено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розімкнутий — РОЗІ́МКНУТИЙ, РОЗІ́МКНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розімкну́ти. Двері були розімкнені; // у знач. прикм. Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (М.  Словник української мови у 20 томах