розімкнутий
РОЗІ́МКНУТИЙ, РОЗІ́МКНЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розімкну́ти.
Двері були розімкнені;
// у знач. прикм.
Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (М. Стельмах);
Картину, цілком аналогічну механічним коливанням, являють собою коливання електричного струму в розімкненому колі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)