розім'ятий
розім'я́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розім'яти.
|| розім'ято, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозім'я́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розім'яти.
|| розім'ято, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови