1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розім'ятий

розім'я́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розім'яти.

|| розім'ято, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розім'ятий — розі́м'ятий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розім'ятий — РОЗІ́М'ЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розім'я́ти. Розім'ятий колесами вогкуватий пісок виповзає з-під ніг, ніби йому боляче, що на нього наступають (М. Олійник); Йому доводилось місити пливку снігову потеруху, розім'яту людськими ногами (Ю. Словник української мови у 20 томах