розім'ятий

РОЗІ́М'ЯТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розім'я́ти.

Розім'ятий колесами вогкуватий пісок виповзає з-під ніг, ніби йому боляче, що на нього наступають (М. Олійник);

Йому доводилось місити пливку снігову потеруху, розім'яту людськими ногами (Ю. Збанацький);

// у знач. прикм.

Як тільки поросята привчаються пити молоко, їм дають варену кашу з ячмінної або вівсяної дерті, поступово домішуючи до каші варену і розім'яту картоплю (з наук. літ.).