розім'ятий

розі́м'ятий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розім'ятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розім'яти. || розім'ято, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розім'ятий — РОЗІ́М'ЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розім'я́ти. Розім'ятий колесами вогкуватий пісок виповзає з-під ніг, ніби йому боляче, що на нього наступають (М. Олійник); Йому доводилось місити пливку снігову потеруху, розім'яту людськими ногами (Ю. Словник української мови у 20 томах