Великий тлумачний словник сучасної мови

роз'яряти

роз'яря́ти

-яю, -яєш, недок., роз'ярити, -рю, -риш, док., перех.

Розлютовувати, дуже злити кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. роз'яряти — роз'яря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. роз'яряти — РОЗ'ЯРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗ'Я́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗ'ЯРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого. Розлютовувати, дуже злити кого-небудь. Досить тих слів, маропривиде. .. Не роз'ярюй в душі перед віками горючих огнів... (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. роз'яряти — ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИ розм., БІСИ́ТИ розм. рідше. — Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз'ю́ши́ти, роз'яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́ти розм. рідше.  Словник синонімів української мови
  4. роз'яряти — Роз'яря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. роз'яри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. Котл. Ен. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє. Гол. III. 259.  Словник української мови Грінченка