роз'яряти
Роз'яря́ти, -ря́ю, -єш
сов. в. роз'яри́ти, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. Котл. Ен.
2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє. Гол. III. 259.
Словник української мови Грінченка