Великий тлумачний словник сучасної мови

роз'ярілий

роз'ярі́лий

-а, -е.

Те саме, що роз'ярений 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. роз'ярілий — роз'ярі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. роз'ярілий — див. сердитий  Словник синонімів Вусика
  3. роз'ярілий — РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, а, е. Те саме, що роз'я́рений 2. За вікнами, як роз'ярілий звір. Холодний вітер в темряві північній (С. Крижанівський); Край шляху два роз'ярілі цигани, зчепившись, мало не зубами видирають один в одного з рук живе порося (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. роз'ярілий — ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий), ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті), РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ'Ю́ШЕНИЙ розм., Я́РОСЛИВИЙ розм.  Словник синонімів української мови